Лей Чжан, доктор філософії; під редакцією Патриції Локвуд, доктора філософії, та Джо Катлера, доктора філософії.
Ні для кого не секрет, що на нас впливають уподобання оточуючих. Те, що ви бачите по телебаченню або навіть те, яким фактичним твердженням ви повинні вірити, може глибоко вплинути на те, що бачать або вірять інші люди. Про це явище, що називається соціальним впливом, повідомлялося в ранніх дослідженнях, проведених у 1950-х роках соціальним психологом Соломоном Ашем.
Сумно відомі експерименти Аша працювали так: уявіть, що ви записалися на психологічний експеримент і вас попросили пройти перевірку зору в кімнаті з іншими людьми. У тесті ви бачите картку з чорною лінією, і вам потрібно вибрати, яка з трьох ліній на окремій картці має таку ж довжину, що й цільова лінія. Перш ніж озвучити свою відповідь, ви можете почути, що вибрали інші люди в кімнаті. Для початку всі вибирають такого ж, як і ви, явно правильного. Потім, у третьому раунді, всі інші одноголосно обирають рядок, який, на їхню думку, є неправильним. Як ти реагуєш, коли настає твоя черга? Аш показав, що люди були готові ігнорувати реальність і давати неправильну відповідь, коли вона відповідала решті групи.
З цієї першої роботи залишилося кілька питань. Ми часто не приймаємо одноразових рішень, але нам потрібно дізнатися, що вибрати з часом, тому важливо розуміти, як соціальний вплив впливає на навчання. Ми також не знаємо, як соціальні впливи на навчання працюють у мозку. Наприклад, ми не знаємо, чи навчання про те, чого хочуть інші люди, базується на тих самих областях мозку чи на різних областях, що й навчання на основі наших власних уподобань.
слідом за натовпом
Джерело: Вова Красильников/Pexels
Вимірювання соціального впливу на мозок
У нещодавньому дослідженні, співавтором якого я був, 185 добровольців проводили багатокористувацький експеримент із прийняття рішень у групах по п’ять осіб. Кожен учасник мав зробити вибір між двома абстрактними зображеннями, де одне було кращим варіантом, ніж інше, щоб виграти гроші.
Подібні експерименти дослідники проводили раніше. Попередні дослідження з використанням цього типу експерименту показали, що люди, як правило, дуже добре вміють вибирати найкраще зображення, щоб заробити найбільше грошей. Схоже, цей процес залежить від нейромедіатора дофаміну, який особливо зацікавлений у тому, щоб результати були кращими, ніж ми очікуємо, і тому дуже важливий для навчання.
Однак у цьому новому експерименті стався поворот. Вибравши між двома зображеннями, люди мали можливість подивитися на те, що вибрали чотири інших. Тепер у них була можливість передумати. Ви хотіли залишитися на тому зображенні, яке ви вибрали раніше, чи хотіли змінити свій вибір, щоб скопіювати групу?
Насправді те, яке зображення найкраще вибрати, змінювалося протягом експерименту без відома учасників. На початку експерименту один із двох символів повертав гроші в 70% випадків, а після кількох раундів він змінився й повертав гроші лише в 30% випадків. Ці зміни відбувалися кілька разів протягом експерименту. Ця так звана парадигма зворотного навчання створювала достатню невпевненість для волонтерів, тому їм завжди доводилося вчитися і перевчатися, щоб заробити більше грошей.
Ми виявили, що люди частіше перемикалися, коли стикалися з протилежними варіантами від інших, але цікаво, що другий варіант (після врахування соціальної інформації) покращив можливості людей: якщо вони йшли за натовпом, вони заробляли більше грошей. Сучасні математичні моделі показали, що, навчаючись у інших, люди можуть відстежувати, наскільки добре інші виконували завдання, і використовувати цю соціальну інформацію для оптимізації власного вибору. Простіше кажучи, навчання від інших було дуже корисним.
Що також було дуже важливим у цьому дослідженні, так це те, що один із п’яти учасників у кожній групі завершив його під час функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Цей метод візуалізації мозку дозволив нам визначити, чи ті самі частини мозку чи різні частини мозку були залучені до навчання на основі безпосереднього досвіду порівняно з навчанням на основі соціального впливу. Ми виявили, що навчання від інших людей відбувається в передній поясній корі, частині мозку, яка, як було показано, має окремі нейрони, які надають перевагу реагувати на винагороду від інших людей, і навіть у мавп. Під час навчання без будь-якого соціального впливу була задіяна інша частина мозку, вентромедіальна префронтальна кора.
Разом ці результати показали, що коли ситуації мінливі та невизначені, навчання від інших може бути корисною стратегією.
Чи завжди добре соціальне навчання?
Розуміння того, коли і як корисно вчитися в інших, стає особливо важливим, оскільки ми прагнемо долати глобальні виклики. Однією з важливих сфер є роль соціального впливу в політичній поляризації. Нещодавнє дослідження показало, що замість того, щоб на людей завжди впливали, щоб вони погоджувалися з політичними поглядами інших, ті, хто дотримується крайніх поглядів, будуть сильніше дотримуватись власної думки, якщо вони зустрінуть протилежні погляди в соціальних мережах. Це свідчить про те, що хоча соціальний вплив часто є нормою, і ми часто змушені бути схожими на тих, хто нас оточує, у деяких контекстах може статися навпаки, і ми станемо більш відмінними від інших.
Інше важливе питання полягає в тому, як ми взагалі можемо дізнатися про думку інших людей. Дослідження показали, що ми схильні шукати інформацію, якщо вона позитивна. Ми ще не знаємо, як це може працювати, коли інформація стосується інших людей, що є важливим питанням для майбутніх досліджень.
останні коментарі